На Богородчанщині відновлюють оборонну лінію часів Першої світової

Сьогодні, 16 жовтня, в селі Богрівка Богородчанського району, в рамках реалізації проєкту «Австрійські ДОТи в Богрівці – свідки Великої війни (1914 – 1918 рр.)», провели волонтерську акцію.

Йдеться про чистку території поблизу триповерхової ДОТи – Паламент, яка є однією з дев’яти ДОТів оборонної лінії в Солотвинській громаді, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

До акції долучились понад пів сотні волонтерів. Це, зокрема, студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також представники Солотвинської селищної ради.

Небайдужі спробували відновити бойове середовище так, як воно виглядало 100 років тому. За словами керівника «Поступового гурту франківців» Сергія Адамовича, ДОТи побудували у 1916 році, щоб зупинити останній наступ Керенського. Втім, основний удар відбувся в напрямку Калуша-Долини, а у Солотвинській громаді відбувалися лише позиційні бої, тому ці унікальні об’єкти збереглись й до цього часу.

«Сьогодні вдалось зробити значну частину роботи. Акція передбачає чистку від чагарників і дерев на території біля центральної ДОТи. Також ми почали відновлювати окопи, надалі вони будуть укріплені дерев’яними брустверами. Це фортифікація з бійницями, призначенням якої є підвищення захисту вояк під час бойових дій»,- розповідає Адамович.

Історик додає, у планах відновити й інші ДОТи, зробивши їх частиною туристичної привабливості області.

«Насправді в такому стані знайти ДОТи Першої світової війни складно. Вони дуже добре збереглись і для західних туристів Перша світова війна цікавіша за Другу. Тому ми очікуємо не тільки українського, але й закордонного туриста»,- зазначає Адамович.

За словами голови комунального підприємства «Пам’ять» Василя Тимківа, відновлення оборонної лінії – хороший приклад для інших громад.

«Подібні бункери є й у сусідніх селах. Зокрема й в Кривцю два добре збережених. Зараз дуже багато територіальних громад шукають туристичні родзинки. Коли ми тільки почали займатись цим проєктом, це місце вже встигли відвідати три іноземні делегації. Думаю, це буде чудовий приклад для інших громад знаходити такі історичні локації у себе і втілювати їх в грантових проєктах»,- ділиться Тимків.

Пошуковець додає, відновлювати окопи не легко, адже основне завдання – не нашкодити.

«Тут справа стоїть не тільки у відновленні оборонної лінії, а й у її вивченні. Ми намагаємось зрозуміти, якими буди окопи: глибина, структура та призначення. Ми бачимо, що це не просто лінія окопу, вона має певну конфігурацію. Ми намагаємось зрозуміти правильне функціональне призначення, адже будь-який елемент конструкції мав певне військове практичне застосування. І тут наше завдання, як у лікарів, – не нашкодити. Стараємось детально вивчити ці всі моменти і обережно працювати. Зараз ми з Віденського архіву маємо цілий ряд різних фотографій фронтових окопів і десь за цими знімками плануємо оновлювати й ці окопи»,- додає історик.

Голова Солотвинської селищної ради Манолій Піцуряк ділиться, що завдяки проєкту село Богрівка, населення якого 860 людей, стане ще однією туристичною принадою області.

«У 1914 році Перша світова охопила населення України, одна частина України воювала у складі австро-угорської армії, інша – російської. Пройшло понад сто років і сьогодні ми хочемо відновити пам’ять та показати ті трагічні сторінки історії, які були в нашій державі. Богрівка – найменш населений пункт, дорога до ДОТи не дуже, але як люди сюди підуть, то й дорога буде, село оживе, а разом з ним і історична справедливість»,- наголошує Піцуряк.

Захід організований громадською організацією “Поступовий гурт франківців” спільно з КП Івано-Франківської обласної ради “Пам’ять” та Солотвинською селищною радою у рамках проєкту «Австрійські доти в Богрівці – свідки Великої війни (1914–1918 рр.)» за підтримки Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України, Львівською, Закарпатською, Івано-Франківською, Чернівецькою обласними державними адміністраціями й обласними радами.

 

Джерело